Системне тестування – це тип тестування програмного забезпечення, який виконує перевірку системи в цілому.
Він передбачає інтеграцію всіх окремих модулів і компонентів програмного забезпечення, яке ви розробили, щоб перевірити, чи працює система разом, як очікувалося.
Системне тестування є важливим етапом тестування програмного забезпечення, який надалі дозволить командам тестувальників перевірити якість збірки, перш ніж вона буде випущена кінцевим користувачам.
У цій статті ми розглянемо системне тестування: що це таке, як воно працює, хто проводить системне тестування і які підходи та інструменти можуть використовувати команди тестувальників, щоб зробити системне тестування швидшим і надійнішим.
Коротше кажучи, тут ви знайдете все, що вам потрібно знати про тестування систем.
Що таке системне тестування?
Системне тестування – це тип тестування програмного забезпечення, який завжди проводиться на всій системі. Він перевіряє, чи відповідає система його вимогам, якими б вони не були.
Тестувальники проводять тестування системи, щоб оцінити як функціональні, так і нефункціональні вимоги до системи після того, як окремі модулі та компоненти були інтегровані разом.
Системне тестування відноситься до категорії тестування “чорного ящика”, що означає, що воно тестує лише зовнішні робочі функції програмного забезпечення, на відміну від тестування внутрішнього дизайну програми.
Тестувальникам не потрібні знання програмування та структури програмного коду, щоб повністю оцінити збірку програмного забезпечення під час системного тестування. Натомість тестувальники просто оцінюють продуктивність програмного забезпечення з точки зору користувача.
1. Коли потрібно проводити тестування системи?
Тестування системи проводиться після інтеграційного тестування та перед приймальним тестуванням. Тестування системи проводиться командою тестування програмного забезпечення на регулярній основі, щоб переконатися, що система працює належним чином на ключових етапах розробки.
Деякі приклади випадків, коли проводиться тестування системи, наведені нижче:
Під час розробки нових версій програмного забезпечення.
Під час запуску додатку, коли відбувається альфа- та бета-тестування.
Після завершення модульного та інтеграційного тестування.
Коли вимоги до збірки системи будуть виконані.
При дотриманні інших умов тестування.
Як і інші форми тестування програмного забезпечення, рекомендується регулярно проводити системне тестування, щоб переконатися, що програмне забезпечення працює належним чином.
Частота, з якою можна проводити системне тестування, залежить від ресурсів вашої команди та підходів і інструментів, які ви використовуєте для тестування системного програмного забезпечення.
2. Коли вам не потрібні системні тести
Якщо ви ще не провели попередні тести, такі як димові, модульні та інтеграційні, то ви ще не готові розпочати системне тестування.
Завжди важливо проводити системне тестування після завершення інтеграційного тестування, але якщо ви зіткнулися з помилками і проблемами, які призвели до невдачі системного тестування, ви можете зупинити системне тестування і повернутися до розробки і виправлення помилок, перш ніж продовжувати далі.
3. Хто бере участь у тестуванні системи?
Тестуванням системи займаються тестувальники та QA-команди, а не розробники. Системне тестування розглядає лише зовнішні елементи програмного забезпечення, або, іншими словами, досвід користувачів, які намагаються отримати доступ до функцій програмного забезпечення.
Це означає, що тестувальникам, які проводять системне тестування, не потрібні технічні знання з комп’ютерного кодування, програмування та інших аспектів розробки програмного забезпечення, які можуть вимагати участі розробників.
Єдиний виняток – автоматизоване тестування систем, яке може вимагати певної участі розробників, залежно від того, як ви до цього підійдете.
Що ми перевіряємо при системному тестуванні?
Системне тестування – це тип тестування програмного забезпечення, який використовується для тестування як функціональних, так і нефункціональних аспектів програмного забезпечення.
З його допомогою можна тестувати величезну кількість функцій і можливостей, багато з яких більш детально розглянуті в розділі “Типи системного тестування”.
Деякі з аспектів програмного забезпечення, які перевіряє системне тестування, детально описані нижче.
1. Функціональність
Тестувальники використовують системне тестування, щоб перевірити, чи функціонують різні аспекти завершеної системи належним чином.
Попереднє тестування можна використовувати для оцінки структури та логіки внутрішнього коду і того, як різні модулі інтегруються між собою, але системне тестування – це перший крок, який перевіряє функціональність програмного забезпечення в цілому.
2. Інтеграція
Системне тестування перевіряє, як різні програмні компоненти працюють разом і чи легко вони інтегруються один з одним.
Тестувальники також можуть тестувати зовнішні периферійні пристрої, щоб оцінити, як вони взаємодіють з програмним забезпеченням і чи працюють належним чином.
3. Очікувані результати
Тестувальники використовують програмне забезпечення так само, як користувач під час тестування системи, щоб перевірити результати роботи програмного забезпечення під час регулярного використання. Вони перевіряють, чи відповідає результат для кожної функціональної та нефункціональної функції програмного забезпечення очікуваному.
Якщо програмне забезпечення поводиться не так, як повинно, очевидний висновок – воно потребує подальшої розробки.
4. Баги та помилки
Системне тестування використовується для оцінки функціональності та надійності програмного забезпечення на різних платформах і операційних системах.
Системні тестувальники перевіряють програмне забезпечення на відсутність помилок, проблем з продуктивністю та сумісністю на всіх платформах, на яких передбачається його використання.
Критерії вступу та виходу
Критерії входу і виходу використовуються в системних тестах, щоб визначити, чи готова система до системного тестування і чи були виконані вимоги до системного тестування.
Іншими словами, критерії входу і виходу допомагають тестувальникам оцінити, коли починати і коли закінчувати тестування системи.
Критерії вступу
Критерії вступу визначають, коли тестувальники повинні розпочати тестування системи.
Критерії відбору можуть відрізнятися для різних проектів залежно від мети тестування та стратегії тестування, якої вони дотримуються.
Критерії вступу визначають умови, які повинні бути виконані до початку тестування системи.
1. Етап тестування
У більшості випадків важливо, щоб система, яка тестується, вже завершила інтеграційне тестування і відповідала вимогам виходу з інтеграційного тестування до початку тестування системи.
Інтеграційне тестування не повинно було виявити серйозних помилок або проблем з інтеграцією компонентів.
2. Плани та сценарії
Перед початком тестування системи необхідно написати, підписати та затвердити план тестування.
Вам також потрібно мати заздалегідь підготовлені тестові кейси, а також готові до виконання тестові скрипти.
3. Готовність
Переконайтеся, що середовище тестування готове і що всі нефункціональні вимоги тесту доступні.
Критерії готовності можуть відрізнятися в різних проектах.
Критерії виходу
Критерії завершення визначають кінцевий етап тестування системи і встановлюють вимоги, які повинні бути виконані для того, щоб тестування системи вважалося завершеним.
Критерії завершення часто представлені у вигляді єдиного документа, який просто визначає результати цього етапу тестування.
1. Страта
Найголовнішим критерієм завершення тестування системи є те, що всі тестові кейси, описані в планах тестування системи та критеріях входу, були виконані належним чином.
2. Жуки.
Перед завершенням тестування системи перевірте, чи немає критичних або пріоритетних помилок у відкритому стані.
Середньо- та низькопріоритетні помилки можуть бути залишені у відкритому стані за умови, що вони реалізовані за згодою замовника або кінцевого користувача.
3. Звітність
Перед завершенням тестування системи необхідно подати звіт про завершення. Цей звіт фіксує результати тестування системи і демонструє, що тестування відповідає необхідним критеріям виходу.
Життєвий цикл тестування системи
Життєвий цикл тестування системи описує кожну фазу тестування системи від етапів планування до звітування та завершення.
Розуміння кожного етапу життєвого циклу тестування системи допоможе вам зрозуміти, як проводити тестування системи і як воно працює.
Етап 1: Створіть план тестування
Першим етапом тестування системи є створення плану тестування системи.
Мета плану тестування – окреслити очікування від тестових кейсів, а також стратегію тестування.
План тестування зазвичай визначає цілі та завдання тестування, обсяг, області, результати, графік, критерії входу і виходу, середовище тестування, а також ролі та обов’язки людей, які беруть участь у тестуванні програмних систем.
Етап 2: Створіть тестові кейси
Наступний етап тестування системи – створення тестових кейсів.
Тестові кейси визначають точні функції, можливості та метрики, які ви збираєтеся перевірити під час тестування системи. Наприклад, ви можете перевірити, як працює певна функція або скільки часу триває завантаження.
Для кожного тестового кейсу вкажіть його ідентифікатор та назву, а також інформацію про те, як протестувати цей сценарій і який очікуваний результат.
Ви також можете вказати критерії успішності для кожного тестового кейсу тут.
Етап 3: Створення тестових даних
Після того, як ви створили тестові кейси, ви можете створити тестові дані, які вам знадобляться для виконання тестів.
Дані для тестування описують вхідні дані, які знадобляться команді тестувальників, щоб перевірити, чи призводять їхні дії до очікуваних результатів.
Етап 4: Виконання тестових кейсів
Цей етап – це те, про що більшість людей може подумати, коли вони думають про тестування системи: виконання тестових кейсів або власне тестування.
Команда тестувальників виконуватиме кожен тестовий кейс окремо, відстежуючи результати кожного тесту та фіксуючи будь-які помилки або несправності, з якими вони стикаються.
Етап 5: Повідомляйте та виправляйте помилки
Після виконання тестових кейсів тестувальники складають звіт про тестування системи, в якому детально описуються всі проблеми та помилки, що виникли під час тестування.
Деякі з виявлених під час тестування помилок можуть бути невеликими і легко виправляються, тоді як інші можуть відкинути збірку назад. Виправляйте ці помилки, коли вони виникають, і повторюйте цикл тестування (який включає в себе інші види тестування програмного забезпечення, наприклад, димове тестування) знову, поки він не пройде без серйозних помилок.
Розбираємось з плутаниною: Системне тестування vs інтеграційне тестування vs тестування прийнятності для користувача
Багато людей плутають системне тестування з іншими видами тестування програмного забезпечення, такими як інтеграційне тестування та тестування прийнятності для користувача.
Хоча системне тестування, інтеграційне тестування і тестування прийнятності для користувача мають деякі спільні характеристики, це різні типи тестування, які служать різним цілям, і кожен тип тестування повинен проводитися незалежно від інших.
Що таке інтеграційне тестування?
Інтеграційне тестування – це тип тестування програмного забезпечення, при якому програмні модулі та компоненти тестуються як група, щоб оцінити, наскільки добре вони інтегруються між собою.
Інтеграційне тестування – це перший тип тестування програмного забезпечення, який використовується для тестування окремих модулів, що працюють разом.
Інтеграційне тестування виконується тестувальниками в середовищі QA, і воно дуже важливе, оскільки виявляє дефекти, які можуть виникнути при взаємодії індивідуально закодованих компонентів.
Чим відрізняється системне тестування від інтеграційного?
Хоча і системне, і інтеграційне тестування перевіряють збірку програмного забезпечення в цілому, це різні типи тестування програмного забезпечення, які працюють по-різному.
Спочатку відбувається інтеграційне тестування, а системне тестування – після завершення інтеграційного тестування. Іншими основними відмінностями між системним тестуванням та інтеграційним тестуванням є наступні:
1. Мета:
Мета інтеграційного тестування – оцінити, чи працюють окремі модулі разом належним чином при інтеграції. Мета тестування системи – перевірити, як працює система в цілому.
2. Друкуйте:
Інтеграційне тестування перевіряє лише функціональність, і це не є типом приймального тестування.
На відміну від цього, системне тестування перевіряє як функціональні, так і нефункціональні можливості, і воно підпадає під категорію приймального тестування (але не тестування прийнятності для користувача).
3. Техніка:
Інтеграційне тестування використовує як тестування “чорного ящика”, так і тестування “білого ящика” для оцінки збірки програмного забезпечення з точки зору як користувача, так і розробника, в той час як системне тестування використовує методи тестування “чорного ящика” для перевірки програмного забезпечення з точки зору користувача.
4. Цінність:
Інтеграційне тестування використовується для виявлення помилок інтерфейсу, а системне – для виявлення системних помилок.
Що таке користувацьке тестування?
Користувацьке тестування (User Acceptance Testing, UAT) – це тип тестування програмного забезпечення, яке проводиться кінцевим користувачем або замовником, щоб перевірити, чи відповідає програмне забезпечення бажаним вимогам.
Тестування прийняття користувачем – це остання форма тестування, яка проводиться перед тим, як програмне забезпечення переходить у виробниче середовище.
Це відбувається після того, як функціональне, інтеграційне та системне тестування вже завершено.
У чому відмінності між системним тестуванням і тестуванням прийнятності для користувача?
Тестування прийнятності для користувача та інтеграційне тестування перевіряють, чи працює збірка програмного забезпечення належним чином, і обидва типи тестування зосереджуються на тому, як працює програмне забезпечення в цілому.
Однак між системним тестуванням і тестуванням сприйняття користувачем є багато відмінностей:
1. Тестувальники:
У той час як системне тестування проводиться тестувальниками (а іноді і розробниками), тестування прийнятності користувацького інтерфейсу здійснюється кінцевими користувачами.
2. Мета:
Мета користувацького тестування – оцінити, чи відповідає збірка програмного забезпечення вимогам кінцевого користувача, а мета системного тестування – перевірити, чи відповідає система вимогам тестувальника.
3. Метод:
Під час системного тестування окремі блоки програмного забезпечення інтегруються і тестуються як єдине ціле. Під час тестування користувацького сприйняття система тестується кінцевим користувачем в цілому.
4. Сцена:
Системне тестування виконується одразу після завершення інтеграційного тестування і перед початком тестування прийняття користувачами. Тестування сприйняття користувачами відбувається безпосередньо перед випуском продукту для занадто ранніх послідовників.
Типи тестування системи
Існує понад 50 різних типів системного тестування, які ви можете застосувати, якщо хочете перевірити, як працює ваша збірка програмного забезпечення в повному обсязі.
Однак на практиці більшість команд тестувальників використовують лише деякі з цих типів тестування систем.
Тип тестування системи, який ви використовуєте, залежить від багатьох різних факторів, включаючи ваш бюджет, часові обмеження, пріоритети та ресурси.
1. Функціональне тестування
Функціональне тестування – це тип системного тестування, який призначений для перевірки окремих можливостей і функцій програмного забезпечення та оцінки того, чи працюють вони належним чином.
Цей тип тестування системи може бути виконаний вручну або автоматично, і це один з основних типів тестування системи, який виконують команди тестування.
2. Тестування продуктивності
Тестування продуктивності – це тип системного тестування, який передбачає перевірку того, наскільки добре додаток працює під час регулярного використання.
Його ще називають тестуванням на відповідність, і зазвичай воно означає перевірку продуктивності програми, коли нею користуються кілька користувачів одночасно.
Під час тестування продуктивності тестувальники звертатимуть увагу на час завантаження, а також на помилки та інші проблеми.
3. Навантажувальне тестування
Навантажувальне тестування – це тип системного тестування, який тестувальники проводять, щоб оцінити, наскільки добре додаток справляється з великими навантаженнями.
Наприклад, тестувальники можуть перевірити, наскільки добре додаток працює, коли багато користувачів намагаються виконати одне і те ж завдання одночасно, або наскільки добре додаток виконує кілька завдань одночасно.
4. Тестування масштабованості
Тестування масштабованості – це тип тестування програмних систем, який перевіряє, наскільки добре програмне забезпечення масштабується відповідно до потреб різних проектів і команд.
Це тип нефункціонального тестування, який передбачає оцінку роботи програмного забезпечення для різної кількості користувачів або при використанні в різних місцях і з різними ресурсами.
5. Юзабіліті-тестування
Юзабіліті-тестування – це тип системного тестування, який передбачає перевірку того, наскільки зручним є додаток.
Це означає, що тестувальники оцінюють, наскільки легко користуватися додатком, наскільки інтуїтивно зрозумілі його функції, а також чи є в ньому помилки або проблеми, які можуть спричинити проблеми з юзабіліті.
6. Тестування надійності
Тестування надійності – це тип тестування системної інтеграції, який перевіряє, наскільки надійним є програмне забезпечення.
Він вимагає тестування функцій і продуктивності програмного забезпечення в контрольованому середовищі, щоб оцінити, чи є результати одноразових тестів надійними і відтворюваними.
7. Тестування конфігурації
Тестування конфігурації – це тип тестування системи, який оцінює, наскільки добре система працює разом з різними типами програмного та апаратного забезпечення.
Метою тестування конфігурації є визначення найкращої конфігурації програмного та апаратного забезпечення для максимізації продуктивності системи в цілому.
8. Тестування безпеки
Тестування безпеки – це тип системного тестування, який оцінює, як працює програмне забезпечення з точки зору безпеки та конфіденційності.
Метою тестування безпеки є виявлення будь-яких потенційних вразливостей і небезпек, які можуть стати джерелом витоку даних і порушень, що можуть призвести до втрати грошей, конфіденційних даних та інших важливих активів.
9. Тестування міграції
Тестування міграції – це тип системного тестування, який проводиться на програмних системах, щоб оцінити, як вони можуть взаємодіяти зі старими або новими інфраструктурами.
Наприклад, тестувальники можуть оцінити, чи можуть старі програмні елементи мігрувати до нової інфраструктури без виникнення помилок.
Що потрібно для запуску тестування системи
Перед початком тестування системи важливо мати чіткий план об’єднання ресурсів та інструментів, необхідних для успішного і безперебійного процесу тестування системи.
Це досить складний процес, незалежно від того, тестуєте ви вручну, автоматично чи використовуєте обидва підходи, тому знати, що вам знадобиться, перш ніж почати, – найкращий спосіб зменшити ризик затримок і збоїв під час тестування.
1. Стабільна збірка, яка майже готова до запуску
Системне тестування – це один з останніх етапів тестування програмного забезпечення, який відбувається перед випуском: єдиний тип тестування, який відбувається після системного тестування, – це тестування прийнятності для користувача.
Важливо, щоб перед початком системного тестування ви вже провели інші види тестування програмного забезпечення, включаючи функціональне тестування, регресійне тестування та інтеграційне тестування, і щоб ваша збірка програмного забезпечення відповідала критеріям завершення кожного з цих видів тестування.
2. Плани тестування системи
Перед початком тестування складіть офіційну документацію, яка окреслює мету і завдання тестів, які ви збираєтеся проводити, а також визначає критерії входу і виходу з тестування системи.
Ви можете використовувати цей план, щоб окреслити окремі тестові сценарії, які ви збираєтеся протестувати, або визначити свої очікування щодо роботи системи.
План тестування системи повинен полегшити тестувальникам розробку та проведення тестування системи, дотримуючись плану.
3. Тестові кейси
Важливо окреслити тестові кейси, які ви збираєтеся протестувати під час тестування системи, до початку тестування системи.
Тестові кейси не можуть бути вичерпними, але вони повинні бути достатньо повними, щоб протестувати найважливіші функціональні та нефункціональні особливості системи і дати точне уявлення про роботу системи в цілому.
4. Навички та час
Переконайтеся, що ви виділили достатньо ресурсів для тестування системи перед початком тестування.
Тестування системи може зайняти відносно багато часу, особливо в порівнянні з іншими видами тестування, такими як тестування димом.
Вам потрібно визначити, хто з членів вашої команди буде проводити тестування, і скільки часу їм потрібно буде відключитися перед початком тестування.
5. Інструменти тестування системи
Тестування системи можна проводити вручну або автоматизувати, але незалежно від того, який підхід до тестування ви використовуєте, можна впорядкувати та оптимізувати робочі процеси тестування системи, використовуючи інструменти та технології, які допомагають у різних аспектах тестування.
Наприклад, ви можете використовувати інструменти штучного інтелекту для автоматизації деяких системних тестів або програмне забезпечення для управління документами, щоб відстежувати хід і результати тестування.
Процес тестування системи
Перш ніж почати, важливо зрозуміти процес тестування системи і те, як виконувати кожен з його етапів.
Цей покроковий план відповідає життєвому циклу тестування системи, описаному раніше, але більш детально описує окремі кроки, пов’язані з тестуванням системи.
Крок 1: Створіть план тестування системи
Створіть план тестування системи перед початком тестування системи. Кожен план тестування системи буде відрізнятися, але ваш план повинен включати принаймні загальну мету тестування, а також відповідні критерії входу і виходу, які визначають, коли тестування має розпочатися і коли воно завершиться.
Крок 2: Створіть тестові сценарії та тестові кейси
Наступний етап – створення тестових сценаріїв і тестових кейсів, які точно визначають, що саме ви збираєтеся тестувати і як ви збираєтеся це тестувати.
Включіть реальні тестові сценарії, які перевіряють, як працює програмне забезпечення при типовому використанні, і для кожного тестового випадку, який ви пишете, детально опишіть критерії проходження і невдачі тесту і очікуваний результат.
Крок 3: Створіть необхідні тестові дані
Створіть необхідні тестові дані для кожного тестового сценарію, який ви плануєте виконати.
Тестові дані, які вам знадобляться для кожного тестового сценарію, який ви плануєте запустити, – це будь-які тестові дані, які впливають на кожен конкретний тест або зазнають впливу від нього.
Можна генерувати тестові дані вручну, а можна автоматизувати цей етап, якщо ви хочете заощадити час і маєте для цього ресурси.
Крок 4: Налаштуйте середовище тестування
Наступним кроком буде налаштування тестового середовища, готового до запуску ваших системних тестів. Ви отримаєте кращі результати тестування системи, якщо налаштуєте середовище тестування, подібне до виробничого.
Переконайтеся, що ваше середовище тестування включає все програмне та апаратне забезпечення, яке ви хочете протестувати під час тестування конфігурації та інтеграції.
Крок 5: Виконайте тестові кейси
Після того, як ви налаштували середовище тестування, ви можете виконати тестові кейси, які ви створили на другому кроці.
Ви можете виконати ці тестові кейси вручну або автоматизувати їх виконання за допомогою скрипта.
Виконуючи кожен тестовий кейс, занотовуйте результати тесту.
Крок 6: Підготуйте звіти про помилки
Після того, як ви виконали всі описані тестові кейси, ви можете використовувати результати кожного тесту для написання звітів про помилки, в яких детально висвітлюються всі помилки і дефекти, які ви виявили під час тестування системи.
Передайте цей звіт розробникам для виправлення помилок. Етап виправлення помилок може зайняти деякий час, залежно від складності та серйозності виявлених вами помилок.
Крок 7: Повторне тестування після виправлення помилки
Після того, як розробники програмного забезпечення відправили його на подальше тестування після виправлення помилок, важливо повторно протестувати збірку програмного забезпечення.
Важливо, що тестування системи не можна вважати завершеним, доки цей етап не буде пройдено без виявлення помилок або дефектів.
Недостатньо вважати, що всі помилки виправлені і збірка готова до переходу до тестування користувацького сприйняття.
Крок 8: Повторіть цикл
Останній крок – просто повторити цей цикл стільки разів, скільки потрібно для проходження сьомого кроку без виявлення помилок або дефектів.
Після того, як системне тестування пройдено і ви виконали всі критерії завершення, зазначені в плані системного тестування, настав час переходити до тестування прийнятності для користувачів і, зрештою, до випуску продукту.
Ручне та автоматизоване тестування системи
Як і інші види тестування програмного забезпечення, системне тестування може проводитися вручну тестувальниками або принаймні частково автоматизовано за допомогою програмного забезпечення. Автоматизація тестування програмного забезпечення спрощує процес тестування та економить час і гроші, але іноді важливо проводити ручне тестування системи.
Як ручне, так і автоматизоване тестування систем має свої плюси і мінуси, і важливо розуміти їх, перш ніж приймати рішення про те, який тип тестування ви хочете провести.
Ручне тестування системи
Ручне тестування системи означає проведення тестування системи вручну, без автоматизації частини всього процесу тестування.
Ручне тестування системи займає більше часу, ніж автоматизоване, але це також означає, що процес тестування виграє від людського розуміння та суджень.
Ручне тестування часто поєднують з автоматизованим, щоб максимізувати ефективність і точність системного тестування та інших видів тестування програмного забезпечення.
1. Переваги ручного тестування системи
Виконання ручного тестування системи має багато переваг, і ці переваги пояснюють, чому багато команд тестувальників вирішують продовжувати ручне тестування, а також автоматизоване тестування навіть після автоматизації тестових скриптів.
Складність
Ручне тестування підходить для перевірки складних тестових сценаріїв, які не завжди легко автоматизувати.
Якщо вимоги до тестування вашої системи складні або детальні, можливо, вам буде простіше протестувати ці сценарії вручну, ніж писати для них автоматизовані тестові скрипти.
Пошукове тестування
Коли ви автоматизуєте будь-який тип тестування програмного забезпечення, тест слідує своєму сценарію і перевіряє лише ті функції, які ви запрограмували для оцінки.
На відміну від цього, коли ви проводите ручне тестування, ви можете досліджувати різні функції, коли вони викликають у вас інтерес, наприклад, якщо ви помітили щось, що виглядає не так, як повинно в інтерфейсі програмного забезпечення.
Простота
Після того, як ви написали сценарії автоматизованого тестування, автоматизоване тестування стає простим. Але зазвичай для написання тестових скриптів потрібен досвід розробника, а невеликі команди тестувальників можуть не мати ресурсів для цього.
Ручне тестування не вимагає технічного досвіду або знань кодування.
2. Проблеми ручного тестування системи
Ручне тестування також приносить свої проблеми. Команди тестування програмного забезпечення, які проводять лише ручне тестування системи без включення елементів автоматизованого тестування, можуть опинитися в невигідному становищі порівняно з тими командами, які використовують обидва підходи.
Забирає багато часу
Як і слід було очікувати, ручне тестування системи займає більше часу, ніж автоматизоване. Це особливо слабке місце, коли потрібне гнучке тестування.
Це означає, що проводити регулярні або дуже ретельні системні тести менш практично, а це, в свою чергу, може вплинути на надійність і обсяг результатів.
Людська помилка
Коли люди проводять тестування вручну, завжди є місце для людської помилки. Люди роблять помилки, нудьгують або відволікаються, і це особливо ймовірно при виконанні повторюваних, тривалих тестів, які можуть швидше втомити тестувальників.
Покриття тесту
Ручні тести не пропонують таку ж широту охоплення, як автоматизовані.
Оскільки тестувальникам доводиться проводити тестування вручну, неможливо охопити стільки ж інформації, скільки при автоматизованому тестуванні, і це може призвести до менш повних результатів тестування.
Коли використовувати ручне тестування програмного забезпечення
Ручне тестування програмного забезпечення не було замінено автоматизованим тестуванням, і ручне тестування все ще залишається важливим етапом процесу тестування системи.
Ручне тестування підходить для невеликих команд розробників, які можуть не мати ресурсів для автоматизації тестування системи самостійно, і навіть команди, які впровадили автоматизоване тестування, повинні використовувати ручне тестування для оцінки більш складних тестових сценаріїв або тестових кейсів, де дослідницьке тестування має цінність.
Автоматизація тестування систем
Автоматизувати тестування системи можна або самостійно написавши тестові скрипти, або використовуючи інструменти та процеси гіперавтоматизації для часткової або повної автоматизації процесу тестування системи.
Найчастіше автоматизоване системне тестування поєднується з ручним тестуванням, щоб забезпечити найкращий баланс покриття, ефективності та точності.
1. Переваги автоматизації системного тестування
Автоматизоване системне тестування зростає в популярності частково через широку доступність інструментів автоматизованого тестування, які дозволяють легко автоматизувати тестування програмних систем.
Автоматизоване тестування систем має багато переваг, особливо в поєднанні з ручним тестуванням.
Ефективність
Автоматизоване тестування є більш ефективним, ніж ручне, оскільки можна запускати автоматизовані тести у фоновому режимі, поки тестувальники та розробники виконують інші завдання.
Це робить більш практичним проведення автоматизованого тестування на більш регулярній основі і зменшує необхідність делегування великої кількості ресурсів для тестування після того, як автоматизовані тести будуть налаштовані.
Більше тестового покриття
Автоматизовані тести часто можуть охоплювати більшу область збірки програмного забезпечення, ніж ручні тести, в значній мірі через їх більшу ефективність.
Коли тестувальники проводять тестування системи вручну, їм доводиться обирати найважливіші тестові кейси для оцінки, тоді як автоматизоване тестування дає командам розробників гнучкість у тестуванні більшої кількості сценаріїв за менший час.
Усунути людську помилку
Автоматизовані тести не вразливі до людських помилок так само, як ручні тести.
При проведенні повторюваних, трудомістких тестів, які можуть втомити ручних тестувальників, автоматизовані тести продовжують тестувати програмне забезпечення з тією ж швидкістю і з тим же рівнем точності.
Люди також частіше зосереджуються на пошуку легких помилок, ніж складних, що може призвести до того, що деякі важливі, але менш очевидні помилки будуть пропущені.
Стандартизувати тестування
Коли ви пишете скрипт для автоматизації тестування системи, ви створюєте набір інструкцій для вашого інструменту тестування програмного забезпечення.
Це ефективно стандартизує тести програмного забезпечення, які ви запускаєте, і гарантує, що кожного разу, коли ви запускаєте тест, ви запускаєте той самий тест і тестуєте програмне забезпечення за тими самими стандартами.
2. Проблеми автоматизації системного тестування
Автоматизоване тестування систем не є досконалим, тому для досягнення найкращих результатів його часто проводять разом з ручним тестуванням. Воно ефективніше, ніж ручне тестування, але може запропонувати не так багато з точки зору глибини та якості даних.
Гнучкість
Оскільки автоматизоване тестування завжди виконується за сценарієм, немає гнучкості в тестуванні механізмів або функцій, які не входять до складу тестового сценарію.
Хоча це призводить до узгодженості, це також означає, що помилки можуть бути пропущені, якщо вони не були враховані на етапах планування.
Ресурси
Налаштування автоматизованих тестів вимагає часу та ресурсів.
Хоча можна автоматизувати системне тестування за допомогою готового програмного забезпечення та інструментів, здебільшого вони все одно потребують доопрацювання відповідно до ваших вимог до програмного забезпечення.
Традиційно автоматизоване тестування передбачає виділення технічних ресурсів для написання та запуску автоматизованих тестів, хоча все більше і більше інструментів, таких як ZAPTEST, забезпечують просунуту автоматизацію програмного забезпечення комп’ютерного зору в безкодовому інтерфейсі.
Складні тестові кейси
У більшості випадків неможливо автоматизувати тестування системи на 100%, не покладаючись на ручне тестування взагалі.
Це особливо актуально, коли вам потрібно протестувати складні тестові сценарії, які не під силу більшості інструментів автоматизації.
3. Коли впроваджувати автоматизоване тестування систем
Якщо ваша команда тестувальників має ресурси для впровадження автоматизованого тестування, або шляхом написання власних тестових скриптів, або за допомогою інструментів автоматизації для їх написання, автоматизоване тестування може зробити тестування системи більш ефективним і надійним.
Однак завжди важливо продовжувати тестування вручну, навіть якщо ви впевнені в якості та покритті ваших автоматизованих тестів, оскільки автоматизоване тестування не може відтворити глибину та розуміння, які може запропонувати тільки ручне тестування.
Висновок: Автоматизоване тестування системи проти ручного тестування системи
Автоматизоване тестування системи та ручне тестування системи є важливими на етапі тестування під час розробки програмного забезпечення.
У той час як невеликі компанії можуть почати з ручного тестування системи через додаткові інвестиції або ресурси, яких вимагає автоматизоване тестування, більшість команд тестувальників застосовують комбінований підхід, який включає автоматизоване тестування, як тільки вони стають практично здатними до цього.
Поєднуючи автоматизоване тестування з ручним, команди тестувальників можуть максимізувати ефективність, точність і гнучкість без шкоди для жодного з результатів тестування системи.
Найкращі практики для тестування системи
Якщо ви хочете оптимізувати робочі процеси тестування системи для досягнення максимальної ефективності та точності, найкращий спосіб зробити це – дотримуватися найкращих практик тестування системи.
Найкращі практики допоможуть вам переконатися, що ви нічого не пропустите на етапі тестування системи, і гарантують, що ваші системні тести завжди будуть відповідати стабільно високим стандартам.
1. Адекватно планувати системні тести
Всі системні тести повинні починатися з формального плану тестування, який чітко окреслює тестові кейси та підходи, які будуть використовуватися під час тестування.
Наявність офіційного плану зменшує ризик затримок під час тестування і запобігає зривам, які можуть виникнути через невизначеність.
Це гарантує, що всі відповідні сторони знають, у чому полягає їхня роль і за що вони несуть відповідальність.
2. Завжди складайте докладні, точні звіти
Важливо, щоб системне тестування завжди було добре задокументованим, інакше тестувальникам і розробникам програмного забезпечення буде нелегко діяти за результатами ваших тестів.
Пишіть чіткі, ретельні звіти про кожен проведений вами тест, в яких детально описуйте знайдені помилки, показуйте, як саме їх відтворити, і визначайте, як повинно поводитися програмне забезпечення після виправлення.
Переконайтеся, що ваші повідомлення про вади однозначні і прості у використанні.
3. Тест на реальних пристроях
Часто команди тестувальників вирішують реплікувати різні пристрої в тестовому середовищі, не тестуючи програмне забезпечення на різних пристроях.
Якщо ви створюєте програмне забезпечення для використання на різних платформах, наприклад, на мобільних пристроях, тобто Android, iOS та інші планшети, веб та настільні комп’ютери, тобто Windows, Linux тощо, обов’язково протестуйте їх на цих пристроях, щоб оцінити, як вони працюють під різним навантаженням і чи можуть проблеми з мережевим з’єднанням спричинити проблеми на певних платформах.
4. Автоматизуйте тестування, де це можливо
Зазвичай найкраще поєднувати ручне тестування системи з автоматизованим для досягнення найкращих результатів.
Якщо ви ще не експериментували з автоматизованим тестуванням системної інтеграції, спробуйте інструменти RPA + Software Testing, які допоможуть вам автоматизувати принаймні деякі з ваших системних тестів, що дозволить вам збільшити покриття та ефективність без шкоди для точності ваших результатів.
5. Тестуйте одну функцію в кожному кейсі
Коли ви пишете тестові кейси, зосередьтеся на тестуванні лише однієї функції в кожному кейсі, якщо це можливо.
Це полегшує повторне використання цих тестових кейсів у майбутніх тестах і дозволяє розробникам чіткіше розуміти, як виникають помилки і які функції їх викликають.
Типи результатів тестування системи
Коли ви запускаєте системні тести, важливо знати, якого типу результатів очікувати від ваших тестів і як використовувати ці результати для подальшої розробки та тестування.
Результати тестування – це фактично активи та інформація, яку ви отримуєте в результаті проведення системних тестів.
1. Результати тестування
Результати тестування включають дані про те, як працювало програмне забезпечення в кожному тестовому випадку, який ви провели, а також порівняння з тим, як ви очікували від програмного забезпечення.
Ці результати допомагають визначити, чи пройшов кожен тестовий кейс, адже якщо програма працює не так, як ви очікували, це зазвичай означає, що вона не пройшла.
2. Журнал дефектів
Журнали дефектів – це журнали всіх помилок і дефектів, які були знайдені під час тестування системи.
У журналі дефектів перераховані всі знайдені помилки, а також інша важлива інформація, така як пріоритет кожної помилки, серйозність кожної помилки, а також симптоми і опис помилки.
Ви також повинні записати дату виявлення помилки та іншу інформацію, яка допоможе розробникам повторно відтворити помилку.
3. Звіт про випробування
Звіт про тестування зазвичай є частиною критеріїв завершення тестування системи, і він зазвичай містить підсумок проведеного тестування, рекомендації GO/No-Go, інформацію про фазу та ітерацію, а також дату тестування.
Ви також можете додати будь-яку іншу важливу інформацію про результати тестування або прикріпити копію списку дефектів до цього звіту.
Приклади системних тестів
Системні тести призначені для перевірки системи в цілому, що означає, що вони перевіряють всі різні програмні модулі, які працюють разом як система.
Приклади системних тестів допоможуть вам краще зрозуміти, що таке системний тест і що він перевіряє.
1. Тестування функціоналу
Команда інженерів-програмістів розробляє новий додаток для шопінгу, який допоможе продуктовим магазинам ефективніше збирати та пакувати онлайн-замовлення.
Додаток складається з декількох різних модулів, кожен з яких вже був протестований незалежно під час модульного тестування і протестований разом з іншими модулями під час інтеграційного тестування.
Системне тестування – це перший раз, коли всі модулі тестуються в унісон, і тестувальники розробляють тестові кейси, щоб оцінити кожну окрему функцію програми і перевірити, чи працюють вони так, як очікувалося, коли всі модулі запущені разом.
2. Тестування часу завантаження
Команда тестувальників програмного забезпечення перевіряє, наскільки швидко додаток завантажується в різних точках при різних рівнях навантаження.
Вони створюють тестові кейси, які описують, під яким типом навантаження перебуває додаток (наприклад, скільки користувачів використовують його одночасно) і які функції та можливості користувач намагається завантажити.
Під час тестування системи час завантаження реєструється у звіті про тестування, і час завантаження, який вважається занадто повільним, ініціює наступний етап розробки.
3. Тестування конфігурації
При створенні відеогри, яку можна використовувати з великою кількістю різних периферійних пристроїв, включаючи комп’ютерну мишу, VR-гарнітуру та ігровий килимок, тестувальники програмного забезпечення проводять тестування конфігурації, щоб перевірити, наскільки добре кожен з цих периферійних пристроїв працює з грою.
Вони пропрацьовують кожен тестовий сценарій, тестуючи кожну периферію окремо і разом, записуючи, як кожна периферія працює в різні моменти гри і чи не виявилася її продуктивність гіршою, ніж очікувалося.
Типи помилок і багів, виявлених під час тестування системи
Коли ви проводите системне тестування, тести, які ви виконуєте, дозволять вам виявити помилки і баги в програмному забезпеченні, які не були знайдені під час модульного та інтеграційного тестування.
Під час тестування системи можна виявити багато видів помилок, іноді тому, що вони були пропущені раніше, або, як правило, тому, що вони виникають лише тоді, коли система функціонує як єдине ціле.
1. Помилки в роботі
Системне тестування може виявити помилки у швидкості, узгодженості та часі відгуку програмної збірки.
Тестувальники можуть оцінити, як працює програмне забезпечення під час виконання різних завдань, і відзначити будь-які помилки або затримки, що виникають під час використання. Це дефекти продуктивності, які можуть вважатися або не вважатися достатньо серйозними, щоб вимагати подальшої розробки.
2. Помилки безпеки
Під час тестування системи можна виявити помилки безпеки, які вказують на вразливості в рівні безпеки системи.
Тестування безпеки відбувається на етапі тестування системи і може використовуватися для виявлення помилок шифрування, логічних помилок та XSS-вразливостей у програмному забезпеченні.
3. Помилки юзабіліті
Помилки юзабіліті – це помилки, які ускладнюють використання програми за призначенням. Вони можуть створювати незручності для користувачів, що, в свою чергу, може призвести до того, що користувачі відмовляться від програми.
Деякі приклади помилок юзабіліті включають складну систему навігації або макет, який не дозволяє легко орієнтуватися у всіх аспектах платформи.
Використовуючи юзабіліті-інструменти, помилки можна виявити на більш ранній стадії тестування, але вони також можуть з’явитися під час тестування системи.
4. Помилки зв’язку
Помилки зв’язку виникають, коли частина програмного забезпечення намагається зв’язатися з іншим модулем, а помилка призводить до збою цього зв’язку.
Наприклад, якщо програма пропонує користувачеві завантажити нове оновлення, але коли користувач натискає на кнопку завантаження оновлення, оновлення не вдається знайти, це помилка зв’язку.
5. Обробка помилок
Помилки іноді трапляються навіть тоді, коли програмне забезпечення працює належним чином. Можливо, через те, що компонент було встановлено неправильно або користувач неправильно ним користується.
Однак система повинна вміти правильно обробляти ці помилки таким чином, щоб допомогти користувачам виявити і виправити проблему.
Якщо повідомлення про помилки не містять достатньої інформації про помилку, що виникла, користувачі не зможуть її виправити.
Загальні метрики в системному тестуванні
Коли ви проводите системне тестування, ви можете відстежувати певні метрики тестування, які допоможуть вашій команді тестувальників відстежувати, наскільки ефективним є тестування системи, як часто виявляються помилки і чи відбувається тестування системи на правильному етапі циклу тестування.
Наприклад, якщо ви відстежуєте кількість успішних і неуспішних тестів і виявляєте, що велика частка системних тестів не проходить, ви можете зробити висновок, що більш ретельне тестування необхідне на більш ранній стадії циклу тестування, щоб виявити баги і помилки до початку тестування системи.
1. Абсолютні показники
Абсолютні числа – це ті показники, які просто дають вам абсолютне число, а не частку або співвідношення.
Абсолютні показники можуть бути корисними, але через те, що це абсолютні числа, не завжди легко інтерпретувати, що вони означають.
Деякі приклади абсолютних показників включають тривалість тестування системи, час, необхідний для запуску системного тесту, і загальну кількість дефектів, знайдених під час тестування системи.
2. Показники ефективності тестування
Показники ефективності тестування допомагають командам тестувальників зрозуміти, наскільки ефективні їхні поточні процедури тестування системи, хоча вони не надають жодної інформації про якість системних тестів.
Деякі приклади показників ефективності тестування включають відсоток пройдених тестів і відсоток виправлених дефектів.
Пройдені тести можуть підказати вам, чи ви проходите занадто багато тестів і, відповідно, пропускаєте помилки, особливо якщо ви бачите високу метрику пройдених тестів поряд з високим коефіцієнтом уникнення дефектів.
3. Показники ефективності тесту
Показники ефективності тестування говорять тестувальникам про якість системних тестів, які вони виконують.
Вони вимірюють, наскільки ефективно системні тести виявляють та оцінюють помилки та дефекти в системі.
Загальна ефективність локалізації дефектів є прикладом метрики ефективності тестування, яка відображає співвідношення кількості помилок, знайдених на етапі тестування, до кількості помилок, знайдених після релізу.
4. Метрики тестового покриття
Метрики тестового покриття допомагають тестувальникам зрозуміти, наскільки повним є покриття всієї системи, яку вони намагаються протестувати.
Наприклад, ви можете виміряти, який відсоток тестів вашої системи автоматизовано або скільки необхідних тестів вже виконано.
Метрика покриття вимог також допомагає тестувальникам відстежувати, яку частку необхідних функцій було покрито під час тестування.
5. Метрики дефектів
Метрики дефектів – це метрики, які вимірюють наявність дефектів різними способами. Деякі метрики дефектів можуть зосереджуватися на серйозності дефектів, тоді як інші можуть зосереджуватися на типі або першопричині дефектів.
Одним з прикладів поширеної метрики дефектів є щільність дефектів, яка вимірює загальну кількість дефектів у всьому випуску.
Щільність дефектів зазвичай подається як кількість дефектів на 1000 рядків коду.
Тестові кейси системи
Системні тестові кейси – це тестові сценарії, які використовуються в системному тестуванні для перевірки того, як функціонує програмне забезпечення і чи відповідає воно очікуванням розробників, тестувальників, користувачів і зацікавлених сторін.
1. Що таке тестові кейси в системному тестуванні?
Тестові кейси – це, по суті, інструкції, які визначають, що має бути протестовано і які кроки тестувальник повинен виконати для тестування кожного окремого кейсу.
Коли ви пишете тест-кейси для системних тестів, важливо включити всю інформацію, необхідну тестувальникам для виконання кожного тесту. Додайте ідентифікатор для кожного тестового кейсу та інформацію про те, як виконати тест і які результати ви очікуєте, а також критерії успішного та неуспішного проходження кожного тестового кейсу, якщо це доречно.
2. Як писати системні тест-кейси
Якщо ви новачок у написанні тестових кейсів, ви можете виконати наведені нижче кроки, щоб написати тестові кейси для тестування системи. Написання тестових кейсів для інших видів тестування програмного забезпечення – дуже схожий процес.
- Визначте область, яку ви хочете охопити у своєму тестовому кейсі.
- Переконайтеся, що тестовий кейс легко тестувати.
- Застосовуйте відповідні тестові схеми до кожного тестового кейсу.
- Присвойте кожному тесту унікальний ідентифікатор.
- Включіть чіткий опис того, як запустити кожен тестовий кейс.
- Додайте передумови та постумови для кожного тесту.
- Вкажіть результат, який ви очікуєте від кожного тестового кейсу.
- Окресліть методи тестування, які слід використовувати.
- Попросіть колегу переглянути кожен тестовий кейс, перш ніж рухатися далі.
3. Приклади тестових кейсів системи
Використання прикладів тестових кейсів може допомогти вам написати власні тестові кейси. Нижче наведено два приклади системних тестових кейсів, які тестувальники можуть використовувати для перевірки функціонування програми або програмного забезпечення.
Перевірка цін у додатку для сканування продуктів
Ідентифікатор тесту: 0788
Тестовий кейс: Перевірка ціни товару
Опис тестового кейсу: Відскануйте товар і перевірте його ціну.
Очікувані результати: Відсканована ціна повинна відповідати поточній ціні акцій.
Результат: Товар відскановано за ціною $1, що відповідає поточній біржовій ціні.
Пройшов/не пройшов: Пройшов.
Час відгуку програмного забезпечення для управління наскрізними транзакціями
Ідентифікатор тесту: 0321
Тестовий кейс: Час завантаження домашнього екрану
Опис тестового кейсу: Переконайтеся, що екран завантаження додатку завантажується протягом належного часу.
Очікувані результати: Екран повинен завантажуватися протягом чотирьох секунд або менше.
Результат: Екран завантажився протягом 6 секунд.
Пройшов/не пройшов: Провал.
Найкращі інструменти для тестування системи
Використання інструментів системного тестування – це один з найпростіших способів оптимізувати процес тестування та зменшити кількість часу, який команди тестувальників витрачають на трудомісткі ручні завдання.
Інструменти системного тестування можуть або автоматизувати для вас елементи процесу тестування системи, або полегшити написання тестових кейсів і відстеження прогресу тестування.
П’ять найкращих безкоштовних інструментів для тестування системи
Якщо ви не готові витрачати значну частину свого бюджету на інструменти для тестування системи, але хочете дослідити, що є на ринку, і, можливо, одночасно підвищити ефективність процесів тестування системи, гарна новина полягає в тому, що в Інтернеті є безліч безкоштовних інструментів для тестування.
Безкоштовні інструменти тестування не пропонують всі ті ж функції, що й платні, але вони можуть надати невеликим компаніям економічно ефективний спосіб дослідити автоматизацію програмного забезпечення та RPA.
1. ZAPTEST FREE Edition
ZAPTEST – це набір інструментів для тестування програмного забезпечення, які можна використовувати для системного тестування та інших видів тестування програмного забезпечення.
ZAPTEST доступний як у вигляді безкоштовної, так і платної корпоративної версії, але безкоштовна версія є ідеальним вступом до автоматизованого тестування систем для невеликих компаній і підприємств, які хочуть зробити перші кроки до автоматизації тестування.
ZAPTEST може автоматизувати системні тести як для настільних, так і для портативних пристроїв і дозволяє тестувальникам автоматизувати тести без кодування.
2. Селен
Selenium – один з найвідоміших інструментів тестування з відкритим вихідним кодом, доступних на ринку.
Безкоштовна версія Selenium пропонує інструменти автоматизації тестування, які можна використовувати для системного тестування, регресійного тестування та відтворення помилок, а також для створення власних тестових скриптів для безлічі різних тестових сценаріїв.
Однак це відбувається за рахунок простоти і легкості використання, і може бути досить складно освоїти нетехнічним користувачам.
3. Аппій.
Appium – це безкоштовний інструмент для тестування систем, який підходить саме для мобільних додатків.
Ви можете використовувати Appium для автоматизації системного тестування додатків, призначених для використання на смартфонах і планшетах iOS та Android.
Цей безкоштовний інструмент не підходить для використання з десктопними програмами, що є одним з його найбільших недоліків.
3. Тестове посилання
Якщо ви просто хочете полегшити планування, підготовку та документування системного тестування, Testlink – це чудовий безкоштовний інструмент, який спрощує управління тестовою документацією.
Використовуючи Testlink, ви можете легко сортувати звіти за розділами, щоб знайти потрібну інформацію, коли вона вам потрібна.
Testlink – це цінний інструмент тестування, незалежно від того, чи ви проводите системне тестування, тестування димом або будь-який інший вид тестування програмного забезпечення.
5. Лоадіум
Loadium – це безкоштовний інструмент тестування, спеціально розроблений для тестування продуктивності та тестування навантаження.
Однак його зосередженість на тестуванні продуктивності та навантаженні є значним недоліком для користувачів, які прагнуть автоматизувати весь спектр наскрізних тестів.
4 найкращі інструменти для тестування корпоративних систем
З розвитком вашого бізнесу ви можете виявити, що безкоштовні інструменти тестування більше не відповідають вашим вимогам. Багато безкоштовних інструментів, таких як ZAPTEST, пропонують корпоративні версії, а також безкоштовні версії.
1. ZAPTEST Корпоративна версія
ZAPTEST пропонує корпоративну версію свого інструменту тестування, яка може похвалитися такими ж простими у використанні функціями та інтуїтивно зрозумілим інтерфейсом безкоштовного інструменту, але краще масштабується для великих команд, яким може знадобитися більш інтенсивне тестування або які хочуть протестувати більш складні збірки програмного забезпечення.
Корпоративна версія ZAPTEST пропонує необмежену кількість тестувань продуктивності та необмежену кількість ітерацій, а також призначеного сертифікованого експерта ZAP для підтримки, який працює в команді клієнта (це саме по собі є значною перевагою в порівнянні з будь-якими іншими доступними інструментами автоматизації).
Її модель необмежених ліцензій також є провідною пропозицією на ринку, гарантуючи, що компанії завжди матимуть фіксовані витрати, незалежно від того, наскільки швидко вони зростають.
2. SoapUI
SoapUI – це інструмент тестування, який дозволяє керувати та виконувати системні тести на різних платформах веб-сервісів та API.
Команди тестувальників можуть використовувати SoapUI, щоб мінімізувати час, який вони витрачають на трудомісткі завдання, і розробити більш ретельні та ефективні стратегії тестування.
3. Тестигма
Testsigma – це платформа для тестування програмного забезпечення, яка працює в режимі реального часу. Він дозволяє командам розробників автоматично планувати та виконувати тестування програмного забезпечення на веб-сайтах, мобільних додатках та API.
Платформа побудована на Java, але працює з тестовими скриптами, написаними простою англійською мовою.
4. TestingBot
TestingBot – це відносно недороге корпоративне рішення для компаній, які хочуть поекспериментувати в цьому секторі, не витрачаючи багато грошей з самого початку. TestingBot пропонує тестувальникам простий спосіб тестування як веб-сайтів, так і мобільних додатків за допомогою сітки з 3200 комбінацій браузерів і мобільних пристроїв.
Йому не вистачає функціональності більших інструментів Enterprise, але це хороший варіант для компаній з меншим бюджетом.
Коли слід використовувати корпоративні та безкоштовні інструменти для тестування систем
Вибір корпоративних або безкоштовних інструментів тестування системи залежить від потреб вашої команди, бюджету, пріоритетів і робочого графіка.
Зрозуміло, що корпоративні інструменти пропонують більше можливостей і функціональності в порівнянні з безкоштовними, але для невеликих компаній з обмеженим бюджетом безкоштовні інструменти є фантастичним варіантом.
Якщо ваш бізнес зростає або якщо ви виявили, що ваша команда тестувальників витрачає більше часу, ніж хотілося б, на системне тестування та інші види тестування програмного забезпечення, перехід на корпоративні інструменти тестування і навчання використанню всіх переваг цих інструментів може допомогти вам масштабувати свій бізнес для задоволення зростаючого попиту.
Більше того, використовуючи такі інструменти, як ZAPTEST Enterprise, які пропонують інноваційні моделі “Програмне забезпечення + сервіс” та необмежену кількість ліцензій, ви гарантовано закриєте прогалини в технічних знаннях і збережете свої витрати на незмінному рівні незалежно від того, як швидко ви зростаєте і як часто використовуєте інструменти.
Контрольний список для тестування системи, поради та підказки
Перш ніж розпочати системне тестування, перегляньте контрольний список системного тестування нижче і дотримуйтесь цих порад, щоб оптимізувати ваше системне тестування за точністю, ефективністю та охопленням.
Контрольний список тестування системи може допомогти вам переконатися, що ви охопили все необхідне в процесі тестування системи.
1. Залучайте тестувальників на етапі проектування
Хоча тестувальники зазвичай не працюють над програмним забезпеченням до завершення етапу розробки та проектування, залучення тестувальників на ранніх стадіях дозволяє їм зрозуміти, як працюють різні компоненти, і врахувати це під час тестування.
Це часто призводить до більш глибокого дослідницького тестування.
2. Пишіть чіткі тестові кейси
Коли ви пишете тестові кейси, переконайтеся, що вони чіткі та однозначні.
Тестувальники повинні вміти читати тестові кейси і одразу розуміти, що і як потрібно тестувати.
Якщо потрібно, поясніть, де знайти функцію, яка потребує тестування, і які кроки потрібно зробити в процесі тестування системи.
3. Максимізація тестового покриття
Зазвичай неможливо досягти 100% тестового покриття при проведенні системного тестування, навіть якщо ви використовуєте засоби автоматизації.
Однак, чим більше покриття тестів, тим більша ймовірність того, що ви виявите і виправите помилки до релізу.
Намагайтеся досягти тестового покриття не менше 90% або якомога ближче до цього.
4. Ретельно аналізуйте результати
Ретельно аналізуйте результати кожного тесту системи і чітко повідомляйте про помилки та дефекти у своїй документації.
Чим більше деталей ви можете надати про помилки, тим легше розробникам буде відтворити ці помилки пізніше.
Якщо у вас є ідеї щодо того, чому виникають помилки і як їх можна виправити, додайте їх до результатів тестування.
5. Вийти за рамки тестування вимог
Не просто тестуйте свої додатки, щоб побачити, чи роблять вони те, що мають робити.
Перевірте, як ваше програмне забезпечення працює за межами своїх вимог, щоб побачити, як воно реагує на завдання та операції, що виходять за рамки цільового використання. Це може допомогти вам виявити помилки та дефекти, які інакше ви б не помітили.
7 помилок та підводних каменів, яких слід уникати при впровадженні системних тестів
Впроваджуючи системні тести вперше, важливо знати про типові помилки та пастки, на які часто наражаються команди тестувальників.
Знання цих помилок дозволить легко уникнути їх, що має підвищити ефективність і точність тестування вашої системи.
1. Початок без плану тестування
Важливо створити детальний план тестування перед початком тестування системи.
Якщо ви починаєте інтеграційне тестування без плану, легко забути деякі тестові кейси, які ви планували виконати, або тестові кейси, що не входять до плану тестування.
Більшість людей не можуть запам’ятати всі деталі плану тестування, якщо він не задокументований, а також це заважає командам передавати його іншим тестувальникам.
2. Не визначено обсяг тестування системи
Системне тестування – це багатовимірне завдання, яке включає тестування багатьох різних аспектів однієї збірки програмного забезпечення.
Залежно від типу програмного забезпечення, яке ви розробляєте, і того, що ви вже протестували, обсяг системного тестування може сильно відрізнятися від тесту до тесту.
Важливо визначити обсяг тестування до початку тестування і переконатися, що цей обсяг зрозумілий усім членам команди тестувальників.
3. Ігнорування хибнопозитивних та хибнонегативних результатів
Хибнопозитивні результати трапляються, коли системні тести проходять, незважаючи на те, що тестові сценарії насправді працюють не так, як очікувалося.
Аналогічно, хибнонегативні результати можуть виникати, коли тест не спрацьовує, незважаючи на те, що він працює як очікувалося.
Іноді буває важко виявити хибнопозитивні та хибнонегативні результати, особливо якщо ви просто дивитеся на результати тесту, не заглиблюючись у фактичні результати тесту. Помилкові спрацьовування і негативні результати особливо ймовірні, і їх легко пропустити при проведенні автоматизованого тестування системи.
4. Тестування з подібними типами тестових даних
Якщо ви використовуєте кілька різних типів тестових даних, варіювання атрибутів тестових даних, які ви використовуєте, максимально збільшить покриття вашого системного тестування.
Це означає, що ви з меншою ймовірністю пропустите помилки і дефекти, а також підвищує цінність тестування, яке ви проводите.
Охоплюючи різні типи тестових даних, ви отримаєте більш детальну картину того, як продукт поводитиметься після релізу.
5. Ігнорування дослідницького тестування
Хоча дотримання плану тестування є важливим, також важливо залишити місце для дослідницького тестування і дозволити тестувальникам випробовувати різні можливості та функції, коли вони знаходять їх під час тестування.
Дослідницьке тестування часто може виявити нові помилки, які інакше були б пропущені, або помилки, які вже були пропущені на інших етапах тестування.
Ви навіть можете планувати сеанси дослідницького тестування, організовуючи тестові джем-сесії, коли всі тестувальники проводять незаплановане тестування системи протягом певного періоду часу.
6. Відсутність регулярного перегляду результатів автоматизації тестування
Якщо ви новачок у тестуванні програмних систем і, зокрема, в автоматизованому тестуванні, ви можете подумати, що можна просто запустити тест і залишити його.
Але важливо регулярно переглядати результати автоматизації тестування і вносити зміни в код автоматизації тестування, якщо це необхідно.
Наприклад, якщо ви вносите будь-які зміни в програмне забезпечення, яке ви тестуєте, вони повинні бути відображені в коді автоматизованих тестів.
Уважно читайте результати автоматизованого тестування, щоб зрозуміти кожен результат тесту, а не лише результати “склав/не склав”.
7. Використання неправильного інструменту автоматизації
Сьогодні існує безліч інструментів автоматизації, деякі з яких є безкоштовними, а за інші користувачі повинні платити щомісячну абонплату.
Хоча початківці зазвичай обирають інструменти з відкритим вихідним кодом, важливо переконатися, що обраний вами інструмент відповідає вашим вимогам і пропонує саме ті функції, які вам потрібні.
Наприклад, інструменти з відкритим вихідним кодом, як відомо, відомі своєю обмеженою функціональністю, неінтуїтивно зрозумілим інтерфейсом і дуже складною кривою навчання. На відміну від них, інструменти для повностекового тестування, такі як ZAPTEST Free Edition, надають топ-функції тестування і RPA, такі як 1SCRIPT, Cross Browser, Cross Device, Cross Platform Technology, в простому у використанні безкодовому інтерфейсі, що підходить як для нетехнічних, так і для досвідчених тестувальників.
Іноді варто інвестувати в трохи дорожчий інструмент автоматизації корпоративного рівня, якщо функціональність, яку він пропонує, набагато краще підходить для вашого проекту.
Висновок
Системне тестування – це важливий етап тестування програмного забезпечення, який перевіряє систему в цілому і переконується, що кожен окремий компонент працює злагоджено і ефективно.
Це етап тестування програмного забезпечення, який настає після інтеграційного тестування і перед тестуванням прийнятності для користувачів, і це один з останніх формальних етапів тестування програмного забезпечення, який відбувається перед початковим релізом.
Системне тестування дозволяє тестувальникам виявляти різні типи помилок, включаючи функціональні та нефункціональні помилки, а також помилки юзабіліті та дефекти конфігурації.
Тестування системи можна виконувати вручну або автоматизувати, хоча в більшості випадків рекомендується використовувати гібридний підхід, щоб максимізувати ефективність, залишаючи при цьому місце для дослідницького тестування.
Дотримуючись найкращих практик та уникаючи поширених помилок при тестуванні системи, команди тестувальників можуть проводити точні та ефективні системні тести, які охоплюють більшість ключових областей збірки.
Поширені запитання та ресурси
Якщо ви новачок у системному тестуванні, в Інтернеті є багато ресурсів, які допоможуть вам дізнатися більше про системне тестування і про те, як його проводити.
Нижче наведено інформацію про деякі корисні онлайн-ресурси для тестування систем, а також відповіді на деякі з найбільш поширених запитань про системні тести.
1. Найкращі курси з системного тестування
Проходження онлайн-курсів з системного тестування або тестування програмного забезпечення може допомогти QA-фахівцям розвинути своє розуміння системного тестування та отримати кваліфікацію, яка демонструє ці знання.
Такі навчальні сайти, як Coursera, Udemy, edX та Pluralsight, пропонують безкоштовні та платні курси з тестування та автоматизації програмного забезпечення для професіоналів та початківців.
Деякі приклади онлайн-курсів з системного тестування
- Повний навчальний табір з тестування програмного забезпечення 2023 року, Udemy
- Спеціалізація “Тестування та автоматизація програмного забезпечення”, Coursera
- Автоматизоване тестування програмного забезпечення, edX
- Автоматизоване тестування програмного забезпечення за допомогою Python, Udemy
- Бізнес-аналітик: Процеси та методи тестування програмного забезпечення, Udemy
Шукайте онлайн-курси, які відповідають вашому рівню досвіду та вашому бюджету. Якщо ви працюєте в сфері контролю якості, ви можете попросити свого роботодавця спонсорувати вас для проходження акредитованого курсу з тестування програмного забезпечення.
2. Які 5 найкращих питань на співбесіді при тестуванні систем?
Якщо ви готуєтеся до співбесіди на посаду, яка може передбачати системне тестування або інші види тестування програмного забезпечення, заздалегідь підготувавши відповіді на поширені запитання співбесіди, ви зможете краще виступити на ній.
Деякі з найпоширеніших запитань на співбесіді з тестування систем включають в себе наступні:
- Чим системне тестування відрізняється від інтеграційного?
- Які плюси і мінуси автоматизованого тестування систем?
- Скільки видів системного тестування ви можете назвати?
- Як би ви максимізували тестове покриття під час тестування системи?
- Які помилки та дефекти ви очікуєте знайти в системних тестах?
Ви можете використати ці запитання для підготовки відповідей за структурою STAR до співбесіди, використовуючи приклади з вашої кар’єри, щоб продемонструвати свої знання з системного тестування та інших видів тестування програмного забезпечення.
3. Найкращі навчальні посібники з тестування систем на YouTube
Якщо ви візуал, вам буде легше зрозуміти, що таке системне тестування і як воно працює разом з іншими видами тестування програмного забезпечення, переглянувши відео про системне тестування.
На YouTube є багато навчальних відео, які пояснюють, що таке системне тестування і як почати тестування системи, незалежно від того, чи хочете ви виконувати його вручну або за допомогою інструментів автоматизації. Деякі з найкращих навчальних посібників YouTube з тестування систем включають в себе:
- Що таке системне тестування?
- Приймальні випробування та системне тестування
- Що таке системне тестування і як воно працює?
- Тестування системної інтеграції на прикладі в реальному часі
- Що таке системне тестування в тестуванні програмного забезпечення?
4. Як підтримувати системні тести
Супровід тестів – це процес адаптації та підтримки системних тестів та інших видів тестів програмного забезпечення, щоб підтримувати їх в актуальному стані, коли ви вносите зміни до збірки програмного забезпечення або змінюєте код.
Наприклад, якщо ви проводите тестування системи і знаходите помилки та дефекти, ви відправляєте збірку програмного забезпечення назад розробникам для коригування. Командам тестувальників, можливо, доведеться підтримувати тестові скрипти, щоб переконатися, що вони адекватно протестують нову збірку програмного забезпечення, коли прийде час тестувати знову.
Супровід тестів є важливим аспектом тестування програмного забезпечення, і тестувальники можуть гарантувати, що вони підтримують програмне забезпечення, дотримуючись найкращих практик супроводу.
До них відносяться:
1. Співпраця:
Розробники та тестувальники повинні співпрацювати разом, щоб тестувальники знали, які аспекти коду були змінені і як це може вплинути на тестові скрипти.
2. Дизайн:
Створіть тестові скрипти до того, як почнете автоматизувати тести. Це гарантує, що тести, які ви автоматизуєте, завжди відповідають своєму призначенню.
3. Процес:
Візьміть до уваги підтримку тестування програмного забезпечення під час проектування. Пам’ятайте, що вам доведеться підтримувати тести і враховувати це при складанні розкладу, планів тестування та дизайну тестів.
4. Зручність:
Оновлюйте всі тести, включаючи системні тести і тести на адекватність, з однієї інформаційної панелі, якщо це можливо.
Це означає, що оновлення тестів відбувається набагато швидше і зручніше, а також зводить до мінімуму ризик забути оновити певний тест після внесення змін до збірки програмного забезпечення.
Тестування системи – це тестування “білого ящика” чи “чорного ящика”?
Системне тестування – це форма тестування “чорного ящика”.
Тестування “чорного ящика” відрізняється від тестування “білого ящика” тим, що воно розглядає лише зовнішні функції та можливості програмного забезпечення. Тестування “білого ящика” перевіряє, як програмне забезпечення працює всередині, наприклад, як функціонує і працює разом код.
Тестування “чорного ящика” не вимагає знання внутрішньої роботи системи або коду, натомість просто вимагає, щоб тестувальники тестували вихідні дані і функції програмного додатку та оцінювали їх за встановленими критеріями.
Системне тестування включає в себе як функціональне, так і нефункціональне тестування, але тестувальники використовують техніку чорного ящика для тестування навіть нефункціональних аспектів збірки.
З цієї причини системне тестування зазвичай вважається формою тестування “чорного ящика”.
